Останні новини

Останні новини

Програма діяльності Кабміну потребує оперативного доопрацювання і розгляду у ВР — Антикризова рада

Програма діяльності Кабміну потребує оперативного доопрацювання і розгляду у ВР — Антикризова рада

У Києві у вівторок, 27 липня, відбулося спільне розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та правління Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» на тему: «Підсумки першого півріччя 2021 року: можливості та ризики для відновлення економіки».

Заслухавши інформацію голови Антикризової ради громадських організацій України, президента УСПП Анатолія Кінаха, учасників Антикризової ради громадських організацій України, членів правління УСПП щодо розвитку соціально-економічної ситуації в країні за підсумками першого півріччя 2021 року, а також оцінки можливостей та ризиків для відновлення вітчизняної економіки в умовах тривання негативного впливу наслідків пандемії COVID-19, учасники засідання відзначили:

  • Відновлення економіки країни відбувається обмежено повільними темпами. Бракує реалізованих структурних змін та ефективного правового захисту підприємців.
  • Реальний ВВП у I кварталі 2021 року зменшився порівняно з I кварталом 2020 року на 2%.
  • Ризик запровадження чергового етапу карантинних заходів у випадку зростання захворюваності на COVID-19, а відтак і збільшення додаткових витрат для бізнесу зберігається. Водночас вакцинація в країні поки відбувається повільно — станом на 20 липня хоча б одну дозу вакцини в Україні отримало лише 6,7% населення.
  • Упродовж січня-травня 2021р. чисельність населення зменшилася на 180,1 тис. осіб. У січні-травні 2020 року цей від’ємний протягом останнього часу показник був значно менший — 116, 7 тис осіб. Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих — 37 живонароджених (за аналогічний період минулого року на 100 померлих було — 48 живонароджених).
  • У січні-червні 2021р. порівняно із падінням на рівні до 8% протягом першого півріччя 2020р. промисловість додала лише 2,1%. У будівництві наразі ще тривають негативні тенденції (мінус 6,1% у січні-травні 2021р. порівняно із січнем-травнем 2020р., коли також відмічалось аналогічне зниження виробництва). У агропромисловому комплексі за півроку до такого ж періоду 2020 року падіння становило 8,2%.
  • Рівень капітальних інвестицій за перший квартал поточного року знизився на 9,5% та перебуває, за експертними оцінками, на історично низькому рівні 9,7% ВВП.
  • Один із ключових короткострокових ризиків для економіки України — пікові виплати за державним боргом в обсязі понад $3 млрд, що припадають на третій квартал цього року. Загалом, протягом наступних дванадцяти місяців лише валютні виплати уряду та НБУ за державним і гарантованим державою боргом перевищать $10 млрд. Тільки за перший квартал витрати державного бюджету на погашення й обслуговування боргових і гарантованих державою зобов’язань, порівняно з відповідним періодом 2020 року, зросли на 56% — до 147 млрд грн і становили 38% витрат державного бюджету.
  • Посилення інфляційних ризиків від початку 2021 року відбувається на тлі зростання основних складових формування споживчих цін — вартості енергоресурсів, зокрема у червні 2021 року до червня 2020 року на електроенергію на 36,6%, природний газ — 75,3%.
  • Дисбаланси у функціонуванні енергоринку, що призводять до виникнення комерційного дефіциту електроенергії, штучних радикальних коливань цін для споживачів у промисловому секторі та формують передумови для наступних криз у енергосисистемі у ході підготовки на опалювального сезону (Станом на 19 липня в ремонті перебувало п’ять блоків ЕК «Енергоатом», через відсутність палива перебували в простої 14 теплових енергоблоків: дев’ять — на ТЕС і п’ять — на ТЕЦ. Ще вісім блоків стояли на аварійному ремонті1).
  • Попри значну ліквідність банківського сектору (понад 200 млрд грн), перспективи для суттєвого нарощування доступу вітчизняних виробників до фінансових ресурсів не є переконливими. Лише 30% обсягу кредитів довгострокового рефінансування банків з боку НБУ було спрямовано банками на кредитування реального сектору, решту здебільшого було вкладено в ОВДП. Водночас вже на цьому етапі Національним банком України вирішено розпочати згортання таких антикризових монетарних інструментів, як довгострокове рефінансування та проведення на міжбанківському ринку операцій своп процентної ставки. Поточна облікова ставка 24.07.2021 збільшена з початку року утретє — до 8%.
  • Рівень безробіття населення (за методологією МОП) зріс з 8,6% до 10,5% робочої сили (у країнах Європейського Союзу рівень безробіття за такий же період зріс з 6,4% до 7,3%). Кількість безробітного населення в середньому за І квартал 2021 року, у порівнянні з І кварталом 2020 року, зросла на 257 тис. осіб та становила 1,8 млн осіб.
  • Оцінки населенням рівня свого добробуту все ще нижчі за допандемічний рівень. Згідно соціологічних опитувань, більше половини населення України вважає свій дохід недостатнім для життя, адже доходів їм вистачає лише на базові витрати. Ця частка протягом року зросла на 10 в.п.
  • За цих умов країна наразі не має затвердженого у парламенті національного плану для відновлення економіки та відповідного плану оперативних та середньострокових заходів із законодавчого забезпечення ініціатив Уряду. Програма діяльності Уряду існує у форматі робочої чернетки, а про секторальні антикризові програми мінімізації наслідків коронакризи останнім часом взагалі немає мови.
  • Бізнес в очікуванні нового фіскального наступу перебуває у пошуках «ресурсозабезпечення» доходів бюджету на наступний рік. Про це свідчать зміни до податкового кодексу, запропоновані в урядовому законопроекті №5600, що передбачає нарощування фіскального тиску на бізнес, збільшує податкове та адміністративне навантаження, не пропонуючи компенсаторів заради стимулювання розвитку вітчизняного виробництва.
  • До цього часу без зрушень залишається процес законодавчого врегулювання локалізації в інтересах підприємств вітчизняного машинобудування та інші можливі заходи стосовно підтримки промислового виробництва. Водночас здійснюються спроби розширення адміністративного втручання та фінансового навантаження на діяльність підприємств, зокрема через удосконалення екологічного законодавства (законопроекти №4167, №5339 тощо), що також мають на меті збільшення надходжень до бюджету за рахунок працюючого бізнесу підприємств через впливу з боку контролюючих органів.

З огляду на це, учасники засідання вирішили:

1. Визначити необхідність оперативного доопрацювання та підготовки для розгляду у Верховній Раді Програми діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема:

  • Урахування досяжних пріоритетів зростання економіки та реальних структурних перетворень, забезпечення необхідними ресурсами для їхнього впровадження у Державному бюджеті на 2022 рік, а також плану першочергових заходів із законодавчого забезпечення (за експертними даними, не затверджена у минулому році парламентом Програма діяльності Уряду виконана лише на чверть у т.ч. через несприйняття у парламенті законодавчих ініціатив чинного Уряду).
  • Включення до Програми дій КМУ серед інших пріоритетів реалізацію програм національного значення, здатних запустити процеси індустріально-інноваційного розвитку промисловості на основі, зокрема таких, як Загальнодержавна цільова науково-технічна космічної програма України на 2021-2025 роки, Державна цільова науково-технічна програма розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки, Оновлення рухомого складу та інфраструктури залізниці тощо.
  • Врахування пропозицій ділової спільноти, зокрема сформульованих у «Платформі економічного патріотизму: невідкладні заходи», що була ухвалена за підсумками розширено засідання Антикризової ради громадських організацій та Правління Українського союзу промисловців і підприємців 23 квітня 2021 року.

2. У рамках підготовки проекту Державного бюджету на 2022 рік, реорганізації правоохоронних та контролюючих органів здійснювати громадський контроль за ходом розгляду, зокрема виправлення до другого читання найбільш неприйнятних для бізнесу норм наступних проектів:

  • проєкту закону №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який у запропонованій редакції не сприятиме покращенню бізнес середовища, створенню стимулів для надходження інвестицій в економіку України, а відтак і забезпеченню економічного зростання в умовах подолання наслідків епідемії (розгорнута оцінка проекту висловлена у зверненнях до Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України).
  • проєкту закону № 3959-1 «Про внесення змін до адміністративного і кримінального законодавства щодо впровадження діяльності Бюро економічної безпеки України», що має ризики додаткової криміналізації правопорушень у сфері оподаткування та посиленням кримінально-правового впливу на платника податків і не відповідає концепції запровадження ризик-орієнтованого підходу у діяльності новоствореного Бюро.
  • проєкту закону № 3091 «Про державний екологічний контроль», з метою упередження створення додаткових підстав для збільшення адміністративного тиску на суб’єкти господарювання, погіршення умов ведення бізнесу.
  • проєкту Закону №5339 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» тощо.

3. Сприяти прийняттю Законопроекту № 3739 про локалізацію, а також ухвалення проекту Постанови КМУ щодо локалізації продукції машинобудування, як тимчасовий захід — до вступу в силу зазначеного Законопроекту.

4. У рамках запровадження прямих робочих комунікацій з окремими державними інституціями на основі підписаних меморандумів про співробітництво та взаєморозуміння (АТ «Українська залізниця», Державний концерн «Укроборонпром», ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» Національна академія наук України тощо) зосередити зусилля на координації дій із реалізації таких пріоритетних заходів:

4.1. Сприяння розвитку транспортного машинобудування:

  • організація взаємодії щодо розробки та затвердження п’ятирічного плану закупівлі нових вантажних вагонів, а також графік поетапного списання вантажних вагонів з вичерпаним терміном служби.
  • в рамках впровадження середньострокового планування, сприяння реалізації пілотного проекту в інфраструктурному секторі, що дозволить АТ «Українська залізниця» на перехідний період (2021 — 2023 рр.) здійснювати витрати по договорам (строком до 3-х років) на закупівлю продукції, із складним технологічним циклом створення та виробництва.
  • створення Держфонду розвитку залізничного транспорту, до якого будуть спрямовуватись вивільнені кошти від вищезазначених заходів для оновлення рухомого складу та інфраструктури.

4.2 Сприяння індустріально-інноваційного розвитку оборонно-промислового комплексу:

  • Співпраця щодо удосконалення законодавства у сфері управління об’єктами державної власності в ОПК за підсумками ухвалення у цілому законопроекту №3822.
  • Підготовка техніко-економічного обґрунтування щодо можливостей локалізації та постачання максимальної питомої ваги українських комплектуючих та частки робіт і послуг вітчизняними підприємствами при закупівлі продукції військового та цивільного призначення і подвійного використання за імпортом.
  • Участь у розробці проєктів державних програм імпортозаміщення матеріалів і покупних комплектуючих виробів, іншої продукції для Збройних Сил та інших військових формувань з метою забезпечення потреб обороноздатності держави з відповідним фінансуванням по роках, а також сприяння українським товаровиробникам у реалізації програм з імпортозаміщення та локалізації виробництва.
  • Підготовку пропозицій спільно з Національною академією наук України щодо нових науково-дослідних робіт, яких потребують підприємства ДК «Укроборонпром».

4.3 Сприяння розвитку експортного потенціалу через підвищення інституціональної спроможності та забезпечення дійовими інструментами підтримки та ресурсами ЕКА.

4.4. Сприяння впровадженню інновацій — започаткування спільно з Національною академією наук України серії робіт, спрямованих на розроблення науково-практичних засад використання водню як інноваційного палива для декарбонізації економіки.

5. Підготовка та проведення за участю структурованих об’єднань промисловців, підприємців, роботодавців цільових засідань Кабінету Міністрів України з питань:

5.1 тарифно-цінової політики на енергоносії та послуги ЖКГ;

5.2. забезпечення енергетичної безпеки та функціонування ГТС України в умовах введення у дію газопроводу «Північний потік-2».

Поділитися...