Останні новини

Останні новини

Окреслюючи коло довіри. Чому визнання гарантій клубів взаємного страхування може стати щепленням проти корупції під час контролю суден в портах

Окреслюючи коло довіри. Чому визнання гарантій клубів взаємного страхування може стати щепленням проти корупції під час контролю суден в портах

Одна з болісних проблем морської сфери — затримання іноземних суден в українських портах за необґрунтованими морськими вимогами.

Арешт судна або затримання судна капітаном порту (на підставі статей 44, 80 Кодексу торговельного мореплавства України) — дієві способи одержати компенсацію за морською вимогою, оскільки простій судна у порту — це збитки у десять і більше тисяч доларів щодня, тож, якщо сума морської вимоги співставна, то для судновласника доцільніше сплатити кошти, вивільнити судно і вже потім розбиратися, чи законна пред’явлена судну вимога.

Втім, зворотне стягнення того, що було добровільно сплачено, коштуватиме судновласнику недешево та вимагатиме терпіння: витрати на легалізацію документів для використання в суді, на правову допомогу (які, вірогідно, не будуть компенсовані судом на 100%), очікування, поки триває судовий процес, потім очікування виконання. Якщо сума морської вимоги — кілька тисяч доларів, то ініціювати повернення сплаченого може виявитись для судновласника економічно недоцільним.

Розуміння цією нехитрої істини дає привід для генерування морських вимог, які далеко не завжди мають під собою правове підґрунтя, однак, не настільки значних за сумою, щоб судновласник мав економічний стимул боротися за ці кошти.

Як результат, учасники мореплавства відзначають високий ризик невиправданих затримань і неконтрольованих витрат в українських портах.

У митній сфері нещодавно запроваджено інститут авторизованих економічних операторів — суб’єктів господарювання, які завдяки високому рівню компетенції і фінансової надійності користуються певними перевагами та спрощеннями в процесі митного оформлення, в тому числі, правом надавати загальні фінансові гарантії виконання митних платежів. Для одержання авторизації українське підприємство (фігурант ланцюгу постачання товарів) проходить оцінку (свого роду due diligence) за відповідними процедурами, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зокрема, оцінку фінансової надійності. Інститут авторизованих економічних операторів — приклад демократичного способу оптимізації митних процесів.

Подібне рішення, яке позбавить сенсу недоброчесні схеми заробітку на судновласниках за рахунок репутації України, дуже потрібне і у сфері забезпечення морських вимог.

І воно просте — надання судновласникам правової можливості забезпечити заявлені до них морські вимоги гарантією фінансово надійного страховика чи клубу взаємного страхування (P&I клубу)*. На практиці клуби схильні приділяти значно більше уваги спорам, щодо яких вони надають гарантії. І вірогідність того, що морська вимога, забезпечена гарантією клубу, буде оскаржена (судновласником за сприянням клубу або самим клубом) значно вища. А це означає, що дійсно безпідставні вимоги будуть відбиті у суді (разом із витратами на судовий процес).

Впровадження прийняття гарантій іноземних страховиків (в тому числі — клубів) дозволило би значно знизити тиск на судновласників з боку інспекторів Морської адміністрації, які здійснюють контроль держави порту (Port State Control), органів державного екологічного та санітарного контролю, інших органів державного контролю, а також значно знизити корупційні ризики у роботі цих органів.

Відповідно до матеріалів дослідження локальних законів у морській сфері різних держав, що опубліковані на сайті Global Legal Group**, гарантії іноземних P&I клубів (Letters of Undertaking) для забезпечення морських вимог (в обмін на судно), наряду із банківськими гарантіями, приймаються, зокрема, у Бельгії, Швеції, Великій Британії, Туреччині, Франції, Данії тощо.

Виникає природне питання: чому б і Україні не визнавати гарантії авторитетних страхових компаній та P&I клубів як достатнє забезпечення морської вимоги?

Слушний аргумент проти: бо Україна не може бути впевнена у фінансовій надійності такої компанії, а отже, не захищена від ситуації, коли судно-порушник піде з порту на підставі гарантії, а компанія (клуб) виявиться неплатоспроможною.

Контраргумент: існують об’єктивні показники фінансової надійності, які застосовуються у практиці багатьох країни. І ці показники можна закріпити на рівні закону як передумову для прийняття гарантій страховиків та P&I клубів.

Міжнародна морська організація (IMO)пропонує такий підхід для визнання компаній-гарантів***:

1. 13 клубів, що входять до Міжнародної групи P&I клубів (International Group of P&I Clubs) і покривають близько 90% океанського тоннажу, — визнаються за умови верифікації сертифікатів (тобто, підтвердження чинності договорів страхування) на сайті клубу;

2. Інші компанії – визнаються за умови задоволення критеріям фінансової надійності. IMO пропонує, зокрема, такі способи підтвердження фінансової надійності:

  • аудиторський звіт за останні три роки;
  • підтвердження від уповноваженого органу держави клубу, що компанія має право здійснювати страхову діяльність в цій країні;
  • підтвердження перестрахування відповідальності клубу за відповідними зобов’язаннями;
  • наявність відповідного кредитного рейтингу, визначеного міжнародно визнаним або незалежним рейтинговим агентством.

У багатьох країнах затверджуються поіменні переліки компаній і P&I клубів, чиї гарантії приймаються для забезпечення морських вимог, що виникають за різними видами зобов’язань судновласника.

Для прикладу:

Панама — має затверджений Морською адміністрацією (Panama Maritime Authority) перелік P&I клубів, чиї сертифікати визнаються для забезпечення зобов’язань за Конвенцією про працю в морському судноплавстві (MLC Conventionб, 2006). Компанії, не включені до переліку, можуть направити до Морської адміністрації заявку з документами, що підтверджують фінансовий стан; і тоді їх також можуть включити до переліку.

Антігуа і Барбуда — Морська адміністрація акредитує компанії і P&I клуби, чиї сертифікати визнаються для забезпечення зобов’язань судновласників за цілою низкою міжнародних конвенцій; а також встановлюється порядок здобуття акредитації для компаній, які не включені до переліку.

Сінгапур — Морська і портова адміністрація Сінгапуру (Maritime and Port Authority of Singapore) затверджує по два переліки компаній для забезпечення міжнародних зобов’язань за різними конвенціями: перший перелік — 13 клубів Міжнародної групи P&I клубів; другий перелік — інші компанії та клуби.

Нігерія — також має перелік визнаних компаній, опублікований на сайті національного морського відомства (Nigerian Maritime Administration and Safety Agency);

Туреччина — турецький адвокат, який спеціалізується на морському праві (Raci ALPER), опублікував матеріал на платформі Mondaq, в якому, із посиланням на нормативні акти Міністерства транспорту Туреччини, описує, що у країні визнаються три групи компаній-страховиків: ті, що входять до Міжнародної групи; ті, що мають кредитний рейтинг не нижче «A»; а також ті, що не входять до перших двох груп, але відповідають іншим критеріям.

Україна, щоб переконатися у фінансовій надійності страховика (клубу), могла би запровадити будь-який із наступних методів:

  1. Належність клубу до Міжнародної групи асоціацій (клубів) взаємного страхування (International Group of Р&I Clubs) і одночасно верифікація на сайті клубу виданого ним сертифікату, тобто, належність клубу до IG — достатній доказ його фінансової надійності, лишається тільки перевірити чинність самої страховки, щоб визнавати гарантію, надану таким клубом.
  2. Присвоєння компанії рейтингової оцінки, яка відповідає рівню не нижче «BBB» або «А» за національною рейтинговою шкалою. В Україні наявна вся необхідна нормативна база для визнання кредитних оцінок, наданих міжнародними рейтинговими агентствами Standard & Poor’s, Fitch Ratings та Moody’s Investors Service, а також існує нормативна база для оцінювання національними рейтинговими агентствами (тобто, якщо клуб матиме намір одержати визнання в Україні, але не матиме кредитної оцінки, то зможе одержати її в Україні).
  3. Аудиторський висновок за останні три звітних роки, яким підтверджено фінансову надійність компанії за показниками ризику страхування (відношення розміру премій за всіма страховками до капіталу) та дебіторської заборгованості (відношення запозичених коштів до власного капіталу).

При оцінці фінансової надійності можна керуватися тими ж нормативними показниками, що застосовуються для оцінки надійності авторизованих економічних операторів, які надають гарантії сплати митних платежів.

Таким чином, визнання гарантійних листів клубів взаємного страхування та іноземних страховий компаній для цілей торговельного судноплавства може стати великим управлінським досягненням і природним способом нейтралізації корупційних мотивів.


*P&I клуб (Protection and Idemnity) — об’єднання судновласників та фрахтувальників, що забезпечує особливу форму морського страхування на взаємній основі між судновласниками.

**Global Legal Group — заснована в Лондоні медіа-агенція, що спеціалізується на дослідженні правових систем і правових ринків.

***Наприклад, у циркулярах № 3145 від 6 січня 2011 року та № 3464 від 2 липня 2014 року

Поділитися...