Останні новини

Останні новини

Морська Палата України звертається до Міністра інфраструктури з приводу проєктів Методики розрахунку та Порядку справляння портових зборів у морських портах України

Морська Палата України звертається до Міністра інфраструктури з приводу проєктів Методики розрахунку та Порядку справляння портових зборів у морських портах України

Шановний Владиславе Артуровичу!

Цим висловлюємо Вам свою повагу та звертаємось з приводу Методики розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах (далі – Методика) та Порядку справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від сплати адміністративного збору (далі – Порядок), проекти яких були розміщені на сайті Міністерства інфраструктури України 10 квітня 2020 року.

Уважно ознайомившись із проєктами обох документів, Морська Палата України вимушена визнати, що запропоновані Методика та Порядок, прийняття яких морська галузь очікує вже більше 7 років, не дають відповіді на питання та не спрямовані на подолання викликів, які сьогодні стоять перед морською галуззю.

Морська Палата України зауважує, що запропоновані до обговорення документи не тільки не створюють зрозумілих шляхів для розвитку морських портів, а навпаки, консервують існуючі сьогодні проблемні питання портової галузі.

По-перше, не відбувається децентралізація. Морські порти не отримують можливості розпоряджатись коштами портових зборів, зібраними у порту заходження судна. Всі кошти, які і раніше продовжує централізовано збирати та акумулювати АМПУ.

Такий підхід прямо суперечить ст. 22 Закону України «Про морські порти», відповідно до якої фінансування утримання гідротехнічних споруд в об’ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

По-друге, морська галузь залишається заручницею дивідендної політики держави. Портові збори залишаються у складі коштів, які оподатковуються податком на прибуток та підлягають перерахуванню до Державного бюджету у вигляді дивідендів. Фактично, портові збори залишаються квазі-податками, які сплачують судновласники за заходження до морських портів України.

В основу розрахунку розмірів ставок портових зборів покладено затратний метод, який включає: 1) заплановані обсяги перевезення вантажів, 2) економічно обґрунтовані операційні витрати, визначені на підставі державних та галузевих нормативів та 3) норматив рентабельності.

Норматив рентабельності встановлюється для корабельного, канального, причального, санітарного портового збору для кожного морського порту, а для маякового збору – на єдиному рівні для усіх морських портів. Саме до формули коефіцієнту рентабельності закладені і ставка податку на прибуток, і відсоток дивідендів, що підлягають відрахуванню до державного бюджету.

Втім, корегування ставок портових зборів, фактично, на податкове навантаження, суперечить світовій практиці та суті портових зборів, визначеній у статті 22 Закону про морські порти, а також статті 15, оскільки метою створення Адміністрації морських портів України не є отримання прибутку від справляння портових зборів. Крім того, залишається не зрозумілим, обґрунтованість застосування коефіцієнту рентабельності, який включає дивіденди на користь держави, наприклад, для приватних терміналів. 

Крім того, до складу нормативу рентабельності, серед іншого, включається рівень прибутковості, який є необхідним для покриття запланованих витрат на нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт об’єктів портової інфраструктури (інвестиційна складова). У разі застосування такого підходу, чим вищим буде обсяг планових (прогнозованих)  інвестицій, який АМПУ повинна вкласти у розвиток інфраструктури кожного відповідного порту, тим вище буде розмір ставок портових зборів у такому порту, що є абсолютно неприпустимим.

Застосування такого підходу призведе до наступних згубних наслідків у вітчизняній портовій галузі:

– поставить деякі порти (та термінали) України у нерівне конкурентне становище у порівнянні із іншими портами (терміналами), що буде свідчити про грубе порушення імперативних вимог антимонопольного законодавства України;

– створить істотні бар’єри на шляху інвестування у розвиток інфраструктури портів (оскільки портові оператори та інші суб’єкти, які надають послуги на території відповідного порту, отримають підстави для того, щоб чинити опір вкладанню інвестицій АМПУ в об’єкти інфраструктури такого порту, з метою недопущення підвищення ставок портових зборів, які стягуються в такому порту). 

По-третє, викликає багато запитань запропонований у Методиці підхід щодо включення до складу портових зборів коштів на відшкодування «непрямих виробничих, загальновиробничих, адміністративних, інших операційних, фінансових витрат, податку на прибуток та витрат за рахунок прибутку». Не зрозуміло, чому за рахунок портових зборів мають покриватись витрати  на:

– консалтингові та страхові послуги;

– на утримання адміністративного персоналу підприємства, у тому числі витрати на забезпечення їх соціальних гарантій;

– на забезпечення діяльності підприємства, які не можуть бути компенсовані за рахунок інших доходів підприємства, зокрема, забезпечення зв’язку та радіонавігації, координацію діяльності підприємства, пов’язаної з постановкою флоту, завезенням/вивезенням вантажу, забезпечення безпеки мореплавства, енергозабезпечення,  пожежну та техногенну безпеку, екологічну та природоохоронну безпеку, забезпечення матеріально-технічного постачання, транспортне забезпечення, мобілізаційну роботу та захисні споруди, забезпечення виконання ремонтних робіт тощо;

– на утримання об’єктів портового флоту, що не включені до складу прямих витрат за рахунок портових зборів та не можуть бути компенсовані за рахунок інших видів діяльності підприємства, а також на утримання персоналу, що бере участь у виконанні робіт означеними об’єктами підприємства, у тому числі на забезпечення соціальних гарантій та підвищення професійного рівня цього персоналу.

Наведені види «непрямих витрат» є широким полем для зловживань, створюють невизначеність та непрогнозованість ставки того чи іншого виду портового збору. Крім того, сьогодні штат АМПУ є занадто великим та таким, що не відповідає реальним потребам галузі, а запропонований перелік витрат – це шлях до консервування існуючого положення речей. Із таким підходом неможливо погодитись.

З урахуванням вищезазначеного, вбачається доцільним істотно обмежити склад планових операційних витрат отримувачів портових зборів, які включаються до бази для нарахування ставок таких зборів, запровадивши прозорий та дієвий механізм контролю за обґрунтованістю та доцільністю розміру витрат, заявлених з боку відповідного отримувача портових зборів (зокрема, АМПУ). Єдиним можливим правовим інструментом такого контролю, на наш погляд, може бути суворе лімітування розміру планових операційних витрат у відсотковому співвідношенні до розміру портових зборів, зібраних у кожному відповідному порту за період, що передує звітному (наприклад, не більше ніж 10%).

Світовий досвід.Засади справляння портових зборів визначені у статті 26 Конвенції ООН за морського права 1982 р. (UNCLOS), відповідно до якої іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатися тільки зборами в оплату за конкретні послуги, здійснювані для цього судна. Ці збори справляються без дискримінації.

Досвід переважної більшості європейських портів доводить, що обчислення портових зборів для суден, які прямують до цих портів є прозорим та зрозумілим механізмом. В основу обчислення ставок, як правило покладено валову місткість судна (GT), яка визначається відповідно до Міжнародної Конвенції по обмірюванню суден 1969 р.

Прикладом могли б стати порти Німеччини, на офіційних сайтах яких розміщені  умови нарахування ставок портових зборів (Regulations and Charges), перекладені на англійську мову[1].

Цікавим є досвід Бремена, Гамбурга та інших міст, де портом управляє спеціалізована приватна компанія в інтересах міста. Там, портові збори, сплачені кожним обробленим судном, використовують на обслуговування та розвиток порту. Правова основа для цього закладена в Правилах зборів, які коригуються в міру необхідності, зокрема щорічно.

Крім того, німецька портова тарифна структура переслідує мету бути простою і зрозуміло, що дозволяє порівняти тарифи серед портів. Таким чином, користувачі порту можуть оцінювати різні види сервісних компонентів і планувати свою діяльність. А загальною метою публічного порту є не досягнення великого прибутку, а максимізація  суспільної користі. 

Між тим, запропоновані Міністерством інфраструктури України підходи до визначення ставок портових зборів та порядку їх справляння є такими, що не дають можливості бізнесу самостійно розрахувати ці ставки, оцінити та прогнозувати власну діяльність від їх запровадження. Міністерством інфраструктури лише вибірково був врахований досвід обговорення попередніх редакцій Методики у 2016-2018 роках, втім принципово підходи до розробки тарифів не були змінені.

***

Резюмуючи вищевикладене, Морська Палата України наголошує на безперспективності обговорення запропонованих Міністерством інфраструктури України редакцій Методики та Порядку, без першочергового вирішення питання про створення національно комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, як незалежного регулятора.

З урахуванням ст. 22, п. 4, 6 Перехідних положень Закону України «Про морські порти України»,  ст. ст. 1, 24 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» всі повноваження на створення національно комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, наявні у Кабінету Міністрів України.

Морська Палата України також наголошує, що Міністерством інфраструктури України мають бути принципово вирішені три визначальні питання, що безпосередньо впливають на успіх запровадження нових ставок портових зборів:

  1. Надання автономії морським портам у питаннях використання зібраних портових зборів на потреби цих портів.
  2. Суттєве зменшення та визначення економічно обґрунтованої чисельності адміністративного персоналу АМПУ, утримання якого можливе за рахунок портових зборів.
  3. Ефективне планування та контроль за використанням коштів портових зборів за їх цільовим призначенням.

Компанії-члени Морської Палати України заздалегідь вдячні за розгляд порушених у цьому звернені принципових питань, важливих для всієї морської галузі. Сподіваємось на їх належне опрацювання та вжиття необхідних заходів.

Поділитися...