Останні новини

Останні новини

Чому українським морякам і грузинським реформаторам рано радіти

Чому українським морякам і грузинським реформаторам рано радіти

Віце-президент Морської палати України Іван Ніякий у статті для сайту «Порти України» поділився думками щодо того, чому зарано називати перемогою проект наказу Мінінфраструктури, який нібито знищує корупцію в сфері дипломування моряків.

«Прозорість, автоматизація та виключення людського фактора – наші основні пріоритети у реформуванні системи дипломування моряків. Ми спрощуємо цю систему, щоб виключити корупцію, запровадити зручні цифрові сервіси та звільнити моряків від посередників при підтвердженні кваліфікації», – так міністр інфраструктури Владислав Криклій прокоментував оприлюднений для обговорення проект наказу Міністерства інфраструктури, який впроваджує автоматизовану систему тестування моряків без участі людини-екзаменатора.

А ось цитата міністра від 19 серпня 2020 року: «Ми спрощуємо систему підготовки та дипломування моряків, щоб виключити корупцію, запровадити зручні цифрові сервіси та звільнити моряків від посередників під час проходження цих процедур. Першим нашим кроком є зменшення кількості органів, залучених до цього процесу. Ми передаємо функції Морській адміністрації і ліквідуємо Інспекцію з питань підготовки та дипломування моряків. Вдячний членам уряду за підтримку цього рішення».

Привертають увагу слова «спрощуємо», «впровадити», «звільнити», «передаємо». Немає жодного дієслова доконаного виду минулого часу, наприклад, «зробили», «впровадили», «реформували» тощо.

І тут криється головний секрет роботи нашого міністерства – гасла, популізм і нескінченні обіцянки. Як кажуть у нас, «одеський шум, схожий на роботу».

В Україні процедура затвердження нормативно-правових актів (НПА) – дуже трудомісткий і тривалий процес. Розроблений міністерством проект наказу необхідно опублікувати для громадського обговорення і погодити із зацікавленими органами влади, в тому числі – з Державною регуляторною службою. Далі необхідно пройти експертизу і державну реєстрацію в Мін’юсті. Тільки після цього він може бути офіційно опублікований і прийнятий до виконання. (Процедура прийняття НПА регулюється постановою Кабінету міністрів від 28 грудня 1992 року №731)

Це займе близько двох місяців, якщо керівник центрального органу виконавчої влади дійсно зацікавлений в ухваленні НПА та особисто контролює процес. Якщо ні – проект НПА може «гуляти» коридорами влади роками.

Чиновник голосно заявляє про реформи, які проводяться, та поліпшення, що насуваються – і навіть публікуються для громадського обговорення проекти наказів. Після чого скликаються круглі столи і починаються нескінченні узгодження. Але до офіційного опублікування доходять тільки ті документи, до яких у цього чиновника дійсно є інтерес. Це і є одним із найпростіших способів окозамилювання.

Повертаємося до моряків. На початку листопада 2020 року на сайті Мінінфраструктури вже був опублікований проект наказу, який нібито знищує корупцію в сфері дипломування моряків. Посипалися переможні заяви, пости, лайки і репости. У підсумку документ спеціально відправили до Мін’юсту, не дотримавшись належного терміну для громадського обговорення. Мін’юст, зрозуміло, документ повернув назад без розгляду. Крім того, до проекту навмисно внесли спірні норми, які торкнулися сфери освіти, що призвело до довгих дебатів із Міносвіти. Закінчилося все тим, що документ просто поховали.

Новий проект наказу, опублікований 19 лютого 2021 року, цілком може спіткати та ж доля.

Не буду аналізувати сам текст наказу в цій публікації. Він далекий від ідеалу, хоча і міг би розв’язати частину проблем (теоретично). Зазначу, що вже розміщення проекту наказу для громадського обговорення на офіційному сайті міністерства відбулося з грубими порушеннями законодавства.

Так, згідно статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:

  • короткий виклад змісту проекту;
  • поштову та електронну, за її наявності, адреса розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;
  • інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в Інтернеті, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п’ятою статті 13 цього Закону);
  • інформацію про термін, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань;
  • інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями зауважень та пропозицій.

На сторінці сайту Мінінфраструктури, на якій опубліковано проект наказу, видно, що не дотримано чотири з п’яти вимог.

А ось як публікуються подібні документи, що стосуються автодоріг і «Великого будівництва», які так любить наш президент.

Різниця очевидна. Можуть, коли треба.

Завершу висловлюванням Михайла Саакашвілі, який похвалив міністра: «Зараз важливо дотриматися всіх бюрократичних процедур, щоб згодом цей, такий незручний для корупційної мафії наказ, не був скасований під надуманими приводами. Тому поки це не наказ міністра, а тільки його проект. Але навіть це – дуже позитивний сигнал, який означає не просто обіцянки, а реальні дії і наміри».

Покажіть Михайлу цей розбір того, що насправді опублікувало Мінінфраструктури на своєму сайті і які «реальні» дії робить. Або, можливо, мафія вже дісталася і до міністерського сайту?

Поділитися...